МИ НЕ ЗАБУДЕМО ВАС, ГЕРОЇ
Так було
День Перемоги так називалось державне свято на честь закінчення війни над німецько-фашистськими загарбниками 1941-1945 років, котре відзначалось 9 травня. Традиційно ця назва перейшла до країн, котрі набули самостійності після розпаду СРСР.
Німецько-радянська війна — збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру військових дій Другої світової війни у німецькій історіографії отримала назву Східного фронту, а в радянській — Великої Вітчизняної війни. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія.
День Перемоги відзначали в СРСР і країнах Варшавського договору. Після того, як Радянський Союз розпався, 9 травня відзначають у вигляді державного свята в Україні, Росії та низці інших країн колишнього СРСР.
В СРСР, а потім в незалежній Україні (і не тільки) 8 і 9-е травня оголошено вихідними днями, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр .. »
Так є
9 квітня 2015 року Верховна Рада нашої країни узаконила увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Закон говорить, що 8 травня — День пам’яті та примирення, а 9 травня – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. День пам’яті і примирення відзначається в різних країнах світу з 2005 року після того, як 22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про святкуванню шістдесятиріччя закінчення Другої світової війни.
Дещо з історії війни
Не можна забувати, що СРСР спільно з німцями розгромили Польщу, яка є вічним ворогом України. Західні українці увійшли до складу СРСР, мобілізувалися на війну з німцями, звідси і величезна кількість полонених у перші півроку війни. Завойовані білоруси, українці і прибалти не хотіли воювати на боці СРСР. Вони розбігалися по домівках і переходили на бік фашистів.
Деякі спірні моменти історії Другої світової війни
У більшості мешканців країн бувшого СРСР, відповідно, склалися думки, що бандерівці були на боці німців. Але це не так. На боці німців воювали мельниківці, бандерівці вбивали всіх, німців, поляків і росіян. В ОУН ситуація незрозуміла, одні вбивали всіх, інші комуністів і євреїв, і німців, і поляків.. Українці воювали на рівні з росіянами, білорусами та іншими за Батьківщину. Харків, зокрема, виготовляв танки задля оборони Москви.
Цифри вражають і заставляють мислити державницьки
Спочатку СРСР допоміг розв’язати війну і постачав Гітлера усім необхідним, а потім його розбив з іншими країнами.
Цифри загиблих були жахливо великими. 2,5 мільйона громадян. Крім цього, 6 млн. — військовополонених і мирного населення. Додаючи людей, померлих від хвороб і голоду, т втрати становлять приблизно 14,5 млн. чоловік.
Було розбито велику кількість міст і сіл.
http://nikmedia.com.ua/blog/?author=1
Ніхто ніколи не забуде тих людей, які жертвували собою і боролися за те, щоб зараз Батьківщина процвітала, а люди в ній гідно жили.